Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Чи підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори?
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що згідно з п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому, відповідно до п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.
У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2022 року за № 1484/38820 (далі – наказ № 371), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2022 року за № 1537/38873 (далі – наказ № 412), затверджено нову редакцію податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:
передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (у додатках 1 та 2);
декларацію доповнено інформацією щодо:
- адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонка 4 розділу І у додатках 1 та 2);
- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20 –21 розділу І додатка 1, колонки 19 – 20 розділу І додатка 2);
- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІ у додатках 1 та 2).
Нова форма декларації застосовуватиметься з 01.01.2023.
Накази № 371, № 412 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».
Форма декларації у редакції наказу № 371 зі змінами, внесеними наказом № 412, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Форми звітності».
Щодо формування фіскальних чеків під час відсутності зв’язку між РРО та сервером обробки інформації
У зв’язку з актуалізацією питання своєчасного формування фіскальних чеків (Z - звітів) під час відсутності зв’язку між реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та сервером обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) ДПС повідомляє таке.
Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.
Пунктом 9 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, передбачено, що блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.
Тобто блокування РРО відбувається у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) не раніше ніж через 72 години.
Водночас після відновлення такої можливості РРО розблоковується та накопичена інформація передається до сервера автоматично.
Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми визначені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підпунктом 20.1.1прим.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим.1 ст. 43 ПКУ;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Кам’янець-Подільська ДПІ
ГУ ДПС у Хмельницькій
