Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки
Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС У Хмельницькій області повідомляє, що у разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.
У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).
У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина друга ст. 664 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).
У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО та/або ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.
До уваги! Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.
У той же час Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.
Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);
- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).
Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Окрім того, п. 179.4 Кодексу визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації.
Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:
- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
Важливо! Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.
Дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати - важлива тема сьогодення
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС У Хмельницькій області нагадує платникам податків, що дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати - актуальна тема сьогодення.
Громадянам необхідно вимагати від своїх роботодавців здійснювати виплату заробітної плати відповідно до законодавства - прозоро і чесно, тобто не погоджуватись на виплату заробітної плати в «конвертах». Неофіційне працевлаштування позбавляє працівника соціального захисту, оскільки розмір майбутньої пенсії та інших соціальних виплат залежить від страхового стажу та заробітної плати.
За допомогою електронних сервісів Державної податкової служби України, а саме Електронного кабінету (http//cabinet.tax.gov.ua), кожен працюючий громадянин має можливість перевірити чи не відрізняється реальна заробітна плата від тієї, що відображена у довідці про отримані доходи.
Підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці також повинні поставитися відповідально до цього питання, не порушувати закон, оформляти належним чином трудові відносини зі своїми працівниками. Варто не забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків є грубим порушенням Законів України та передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність.
Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС У Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та/ або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку – 500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання; пп. 4 і 7 Переліку – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).
Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 8 – 11, 15, 19, 21, 25, 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Порядок заповнення розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у випадку початку та закінчення їх використання
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС У Хмельницькій області нагадує, що згідно з пунктом 4 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, перед початком використання книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору.
Після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операції суми розрахунку (пункт 11 глави 4 розділу II Порядку).
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу IIІ Порядку перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в розрахунковій книжці (пункт 9 глави 2 розділу IIІ Порядку № 547).
Особливості декларування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС У Хмельницькій області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається до 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.
Новий етап спільної роботи для зниження рівня незадекларованої праці
В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни. Намагаючись збільшити свої прибутки, деякі роботодавці уникають укладення трудових договорів і, відповідно, сплати податків.
Державна податкова служба з іншими органами для активізації роботи, спрямованої на подолання явища незадекларованої праці.
Об’єднання зусиль відбувається через організацію співпраці та соціальний діалог. Для цього при міжрегіональних територіальних управліннях Держпраці створені міжвідомчі робочі групи, які формують дорожні карти приведення трудових відносин у відповідність до законодавства на рівні регіонів. До цієї роботи залучені державні органи, органи місцевого самоврядування і соціальні партнери.
На цьому етапі організована робота щодо ідентифікації суб’єктів господарювання, що не укладають трудові договори з працівниками, та формується їх перелік з метою організації подальших заходів стимулювання таких роботодавців до належного оформлення трудових відносин.
З метою інформування суб’єктів господарювання про ризики незадекларованої праці Державною податковою службою України всім платникам податків розсилаються інформаційні повідомлення, розроблені Держпраці. Така робота є частиною спільної інформаційної кампанії щодо ролі оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану у забезпеченні економічної стійкості держави.
Звертаємо увагу роботодавців, що оформлювати працівників і сплачувати податки – це не просто юридичне зобов'язання, а громадянський обов'язок, особливо в часи війни. Втрати від незадекларованої праці становлять більше 100 млрд гривень на рік, які дозволили б збільшити видатки на оборону країни.
Відповідальність за використання праці одного неоформленого працівника може сягати 201 тисячі гривень.
За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн), сплачувати усі податки та збори і бути відповідальним роботодавцем!
