НА ДОПОМОГУ СЛУЖБАМ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД:
НА ДОПОМОГУ СЛУЖБАМ У СПРАВАХ ДІТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД:
ЗАЛИШЕННЯ ДІТЕЙ БЕЗ НАГЛЯДУ: ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ…
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 року № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» визначено обставини, що можуть бути розцінені, як загроза життю або здоров’ю дитини (із відповідними наслідками), а саме:
- залишення дитини віком до семи років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років;
- залишення дитини віком до десяти років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного для природно-кліматичних умов одягу або без дотримання відповідного для віку температурного режиму;
- залишення дитини під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу.
При таких обставинах ОБОВ’ЯЗКОВИМ є проведення оцінки рівня безпеки дитини з метою виявлення загроз її життю або здоров’ю.
Служба у справах дітей територіальної громади разом з підрозділом органу Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг (у разі наявності можливості залучення), представником закладу охорони здоров’я, які діють у межах своїх повноважень, проводить оцінку рівня безпеки дитини. До проведення такої оцінки можуть бути додатково залучені інші суб'єкти в межах їх повноважень.
Після забезпечення безпеки дитини орган опіки та піклування із залученням у разі потреби інших суб'єктів вживає заходів до ініціювання здійснення заходів щодо притягнення законних представників дитини до відповідальності за ухилення від виконання своїх обов'язків стосовно забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, за злісне невиконання встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, інші порушення прав дитини.
Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них, тому неналежне виховання дітей – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.
ЗАКОНОДАВСТВО передбачає АДМІНІСТРАТИВНУ та КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ батьків за неналежне виховання дітей.
Стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 166 Кримінального кодексу України передбачає, що злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків з догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі терміном від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий термін.
СВІТОВИЙ ДОСВІД:
ПОЛЬСЬКЕ законодавство передбачає, що діти віком до семи років не здатні розпізнати небезпеку або захистити себе від неї. Тому дітей не можна залишати вдома без нагляду дорослих, поки їм не виповниться сім років. В разі, якщо так станеться і про це дізнаються органи опіки чи правоохоронні органи, дитина буде прийнята під прийомну опіку – наприклад, до закладу соціального чи родинного типу (простіше кажучи, до дитбудинку). При цьому до прийомної сім'ї, керівника закладу опіки чи іншої опікунської установи переходить обов’язок та право здійснювати постійну опіку над дитиною, виховувати та представляти її інтереси при оформленні пільг для задоволення її потреб. У майбутньому, щоб вивести дитину з системи прийомної опіки, потрібно довго пояснювати суду та соціальним службам, що саме ви є гарантом опіки над неповнолітньою особою.
Польське законодавство також передбачає кримінальну відповідальність, якщо неповнолітній віком до 15 років залишається без нагляду. Батьки можуть бути позбавлені волі на строк до трьох років, якщо буде доведено, що вони не цікавляться долею бездоглядної дитини. У той же час, якщо бездоглядна дитина у віці до 15 років помирає, батьки (або опікуни) можуть бути засуджені до позбавлення волі на строк від шести місяців до восьми років. Рекомендується бути завдано шкоди.
У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ залишення дітей у віці до 14 років одних без нагляду дорослих вважається кримінальним злочином. Створено спеціальне державне Агентство із захисту дітей, якому доручено піклуватися про те, щоб неповнолітні британці не відчували фінансових труднощів, не голодували і не піддавалися насильству ні вдома, ні на вулиці. Велику роль відіграють також британські соціальні служби, які стежать за тим, щоб маленькі діти не залишалися без нагляду дорослих.
У НІМЕЧЧИНІ передбачена кримінальна відповідальність за залишення дитини до 14 років одного ( без нагляду батьків або дорослих) навіть на 10-15 хвилин. Окрім того сусіди мають змогу повідомити в певні інстанції — приїде спеціальна служба, яка забиратиме дитину з цієї родини, у якій вона перебуває. Потім батькам потрібно буде відвідати певну кількість лекцій і навіть пройти певні екзамени для батьків, щоби повернути дитину.
