Особливості заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску
Особливості заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області звертає увагу, що юридичні особи, фізичні особи – підприємці та громадяни при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) заповнюють у платіжній інструкції всі обов’язкові реквізити.
Перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).
Зокрема, зосереджуємо увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Призначення платежу»; «Код платника»; «Код фактичного платника».
Реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку № 148.
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
1) юридичними особами:
у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
2) громадянами:
у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Умови обрання або переходу на спрощену систему оподаткування
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області нагадує, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може перейти на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Такий перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може здійснити один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання який є платником інших податків і зборів може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.
РРО/ПРРО: особливості зазначення форм розрахунків та їх видів
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області нагадує, що відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) за загальним правилом, суб'єкти господарювання, незалежно від організаційно правової форми, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі громадського харчування та послуг застосовують РРО/ПРРО, крім умов та форм наведених у нормативно-правових актах.
Так, відповідно до:
- ст. 9 Закону № 265: РРО, ПРРО та розрахункові книги (далі – РК) не застосовуються;
- постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами: РРО та ПРРО не застосовуються з обов’язковим використанням РК.
На сьогодні існує лише 2 форми розрахунків: ГОТІВКОВА та БЕЗГОТІВКОВА.
БЕЗГОТІВКОВА форма розрахунків не передбачає приймання готівкових коштів (купюр та монет), що є фундаментальною ознакою ГОТІВКОВОЇ форми.
У свою чергу, та як правило притаманні обом формам розрахунків, може бути, зокрема, продаж товарів:
• у кредит;
• на умовах після плати;
• з відстроченням чи розстрочення платежів;
• та інші види розрахунку, які більш якісно характеризують правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.
За якою податковою адресую фізична особа повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), якщо на момент подання Декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресую та не зареєстрована за іншою?
Кам'янець-Подільська ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомляє, що згідно з статтею 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 статті 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресую платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» із змінами внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3054-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (пункт 2 статті 5 Закону № 1871).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (пункт 3 статті 5 Закону № 1871).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (пункт 4 статті 5 Закону № 1871).
Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (пункт 5 статті 5 Закону № 1871).
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресую житла будь-якої форми власності (пункт 6 статті 5 Закону № 1871).
У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (пункт 9 статті 5 Закону № 1871).
Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресую та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну Декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресую.
Використання кваліфікованого електронного підпису для роботи на двох та більше ПРРО
Відносини у сфері надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації регулюються Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Компрометація особистого ключа у розумінні Закону № 2155 – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону № 2155 користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа та не використовувати особистий ключ у разі його компрометації, а також у разі скасування або блокування сертифіката відкритого ключа.
Суб’єкт господарювання для роботи з ПРРО може отримати електронні довірчі послуги у будь-якого надавача таких послуг. Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1391802).
Чинним законодавством у сфері електронних довірчих послуг та проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, що можуть бути отримані особою у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг та застосовуватись у ПРРО.
Отже, для роботи на двох та більше ПРРО суб’єкт господарювання може використовувати один (у різні зміни) або різні кваліфіковані/удосконалені електронні підписи фізичної особи – підприємця.
Відсутність податкового боргу – запорука ефективного наповнення бюджету держави
нагадує, що в умовах воєнного стану надзвичайно важливим є оперативне, належне та безперервне наповнення місцевих бюджетів із метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та реалізації життєво необхідних потреб мешканців територіальних громад.
Сталий розвиток територіальних громад та їх фінансування залежить не лише від розмірів прийнятих ставок майнових податків, а й від подальшої сплати коштів до бюджету, в тому числі за рахунок погашення сум податкового боргу до 3060 грн.
Звертаємо увагу, що платникові, сума податкового боргу якого перевищила 3060 гривень, податковий орган вручає податкову вимогу та застосовує заходи стягнення податкового боргу.
Саме з податкової вимоги платник податків має можливість дізнатися про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
У випадку, коли податковий борг менше зазначеної суми, податкова вимога платникові не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються.
Тобто, платники, які мають борг менший, ніж 3060 гривень, та не отримали податкової вимоги, можуть навіть і не знати про його наявність та накопичувати борг за рахунок штрафних санкцій, які застосовуються за несвоєчасну сплату податків.
Тож, якщо платник не погасить податкові зобов’язання, навіть незначні суми боргу з часом можуть значно збільшитись у розмірі.
Сьогодні існують резерви для наповнення місцевих бюджетів. Саме тому, Головне управління ДПС у Полтавській області спільно з органами місцевого самоврядування вживають заходи щодо погашення існуючого податкового боргу, проводять індивідуально-роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання щодо обов’язкової сплати грошових зобов’язань.
З метою недопущення виникнення податкового боргу, рекомендуємо платникам податків, як фізичним, так і юридичним особам, проводити звірку розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет платника податків у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» та своєчасно сплачувати суми податкових зобов’язань. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua , а також через вебпортал ДПС.
Громадяни також можуть провести звірку щодо повноти сплати платежів. Така процедура дає можливість переконатися у відсутності заборгованості перед бюджетом, а у разі її наявності – запобігти подальшому накопиченню, вчасно сплативши борг.
Для перевірки стану розрахунків з бюджетом громадяни можуть скористатись новим мобільним додатком від ДПС «Моя податкова» (більш детально за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/news/06683C27F535043AE0630A214220E202 ).
Шановні платники податків! Пам’ятайте, що недоотримання податкових платежів бюджетами усіх рівнів, накопичення платниками боргу впливає на стабільність фінансової системи держави та подальше фінансування програм соціально – економічного розвитку територіальних громад.
Як у період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером податкового органу здійснюються розрахункові операції в режимі оф лайн під час воєнного стану?
У зазначений період ПРРО можна застосовувати в режимі оф лайн з перевищенням встановлених законодавством строків лише за умови використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі оф лайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням встановлених законодавством строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
При цьому, забороняється використання програмного реєстратора розрахункових операцій у період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.
